Перехід до інноваційної моделі розвитку економіки —  найхарактерніша прикмета сучасного етапу в розвинутих країнах.  Реалізація економічних цілей суспільства пов'язана з інноваційним типом розвитку, в основі якого закладений безперервний і цілеспрямований процес пошуку, підготовки та реалізації нововведень, які дають змогу не тільки підвищити ефективність функціонування суспільного виробництва, а принципово змінити способи його розвитку.

   На жаль, сьогоднішній стан економіки України в міжнародному вимірі характеризується низькою  конкурентноздатністю у порівнянні зі своїми європейськими сусідами, нестабільним розвитком, особливо в ефективності функціонування національної інноваційної системи. Зазначене є недостатнім для забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки, гарантованої національної безпеки, виходу в найближчій перспективі за рахунок економічного зростання на європейські стандарти життя українських громадян.

   Сталося так, що країна, через отримані від спадку СРСР проблеми -  технологічно низькоукладна вітчизняна економіка, структурна відсталість, мілітарізовність, а також хаотичні, несистемні неоліберальні реформи - залишається вкрай несприйнятною до сучасних досягнень науки та технологічних перетворень.  Стало нагальним швидко визначити вихідні позиції основних компонентів національної модернізації, ступінь їх відповідності вимогам інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, виявити слабкі сторони і перепони, що гальмують такий розвиток, а також наявні переваги і потенційні можливості щодо здійснення узгоджених системних змін. Інновації вступають у системну взаємодію з комплексом інших технологій.

   У розвинутих країнах саме галузі, що використовують високі технології, створюють велику частину доданої вартості. Виробництво й експорт наукомісткої продукції дають змогу розвивати економіку швидкими темпами. Про це свідчить досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу, Сінгапуру, Чилі, Іспанії та інших. Але в умовах кризи головним завданням для всіх суб’єктів господарювання  є скорочення витрат. У вирішенні такого складного завдання може допомогти держава, яка створить умови для забезпечення постійного трансферу знань у виробництво. Нині важливу роль у визначенні спрямованості дослідницької й інноваційної діяльності відіграє ринок. Тобто інновації — це результат взаємодії між її творцями і споживачами. Зміна ролей учасників інноваційної діяльності і методів її здійснення впливає на дослідження, спрямовані на створення інновацій.

   Активна реалізація інноваційних процесів — спосіб повернення до життя традиційних видів економічної діяльності. Для України тисячоліттями  визначальною галуззю існування населення було сільське господарство. При вливанні в агропромисловий комплекс рушійних сил, країна вже сьогодні здатна забезпечити конкурентоспроможність і створити нові робочі місця за допомогою цілеспрямованого розвитку всієї технологічної бази. Тут можливо використовувати цілу низку технологій, починаючи з нанотехнологій та молекулярної генетики і закінчуючи екологізацією та ресурсозбереженням всіх елементів технологічних ланцюжків виробництва, збереження і переробки сільськогосподарської продукції, а також різні варіанти менеджменту і організації виробництв, які краще реагують на потреби виробничого процесу і ринку. Конкурентоспроможну нішу неминуче буде втрачено тими підприємствами та організаціями, яким не вдалося оцінити важливість безупинної і багатоаспектної реалізації інновацій.

   Сьогодні сільське господарство, як і економіка всієї країни, знаходиться в кризовому стані. Але у кризі важливо шукати не лише негативні наслідки - вона може спричинити ліквідацію застарілих, неефективних систем. Минулий досвід низки країн  свідчить, що реформи, спрямовані на розвиток інноваційної сфери, суттєво підсилюють економічний потенціал навіть в умовах кризи. Наприклад, Данія довгий час вважалася аграрною країною, значну частину експорту якої були зернові культури до більш промислово розвинутих країн Європи. З ростом транспортних можливостей торгівельного флоту та залізниці з’явилися нові експортери - Росія, США, Канада, Аргентина, які пропонували харчове і фуражне зерно за більш привабливими для споживача цінами.  Але в країні не загубили зернову галузь, а переспрямували її в інше русло – свинарство. Датський бекон став всесвітньо відомим брендом. Надалі системою заохочень до постійної модернізації технологій держава зміцнила позиції цієї галузі, країна стала навіть імпортером зерна, а м’ясна галузь стала високотоварним, технологічним виробництвом і тим локомотивом, який потягнув за собою машинобудування, переробну промисловість, сервісне обслуговуння агропромислового виробництва, а також створив унікальні коопераційні умови між суб’єктами господарювання і наукою. Галузь стала значним наповнювачем бюджету, як місцевих муніципалітетів, так і країни в цілому. Таких прикладів можна знайти безліч.

   Тому сьогодні невідкладним є пошук, допомога трансферу інноваційних досягнень в  напрямки агропромислового розвитку, в ті сфери діяльності, де можливий швидкий старт, який спрямований не тільки на прибуток, а й вирішення соціальних питань сільських територій, екологізацію виробництва, забезпечення росту внутрішнього споживчого ринку й експортного потенціалу вітчизняної продукції.

   Задача науково-інноваційного центру "Інтеграція", інформаційно-інноваційного провайдера,  полягає в тому, щоб збільшити  кількість агропромислових компаній, які працюють у сфері технологій, мотивувати та спрямовувати  частку фінансових ресурсів з отриманих прибутків на проведення і впровадження  інноваційних розробок, які, у свою чергу, забезпечують у майбутньому скорочення виробничих витрат. Досягти конкурентних переваг також можливо за рахунок підвищення рівня кваліфікації персоналу підприємства, створення системи обміном  знань, практичних розробок, набутого досвіду.

   Стратегічною метою є модернізація розвитку економіки, коли інноваційний фактор стане визначальним у забезпеченні зростання вітчизняної економіки, досягнення стабільного сталого розвитку і підвищення добробуту громадян, а також створення передумови для успішного просування України по шляху розбудови економіки і суспільства, заснованих на знаннях.

Начальник Управління з питань інтелектуальної власності, маркетингових досліджень та інформаційно-консалтингового забезпечення НААН України

Ю.М. Тютченко

Партнери: